опера Євгеній Онєгін

ПЕТРО ЧАЙКОВСЬКИЙ

ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН

Опера (ліричні сцени) на 3 дії

Лібрето П.Чайковського та К.Шиловського за твором О.Пушкіна Український переклад М.Рильського та О.Галабудської

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Ларина, поміщиця (мецо-сопрано) Татьяна, її дочка (сопрано) Ольга, сестра Татьяни (мецо-сопрано) Євгеній Онєгін, сусіда Ларіних (баритон) Ленський, жених Ольги (тенор) Няня, вихователька Татьяни (мецо-сопрано) Князь Гремін, чоловік Татьяни (бас) Тріке, француз-гувернер Ларіних (тенор) Зарецький, старий дуелянт, сусіда Ларіних (тенор) Діється в Російській імперії в 20-х роках XIX ст., у дворянському помісті, а також у Петербурзі

СТИСЛИЙ ЗМІСТ

Дія перша.

Картина перша.
Садиба Ларіних. 3 дому долітає спів дочок Ларіноі завжди задумливої, мрійливої Тетяни і пустотливої Ольги. З'являються гості: сусіда Ларіних молодий запальний поет Ленський- жених Ольги, пристрасно закоханий в неї з дитинства, та його друг Онєгін, який недавно приїхав до своєї садиби з Петербурга.
Картина друга.
Кімната Тетяни. Татьяна не може приховати свої гарячі почуття і розповідає про це няні. Але чим може допомогти їй добра няня? У пориві щирого кохання Татьяна наважується написати листа Онєгіну. В листі-сповіді розкривається бентежна, сповнена чистоти і піднесеності душа дівчини. Тепер доля Татьяни — в руках Онєгіна.
Картина третя.
В саду Ларіних. Сюди вбігає збентежена Тетяна - приїхав Онєгін, він одержав її листа, він вже тут у саду. Онєгін переконує Тетяну, що любов між ними неможлива.

Дія друга.

Картина четверта.
Бал у домі Ларіних з нагоди іменин Тетяни. На балу присутній Онєгін, якого запросив сюди Ленський. Онєгін незадоволений, його дратують оточення і звичаї провінційного балу. Від нудьги він весь час танцює лише з одною Ольгою, щоб подратувати Ленського. Ображений Ленський вимагає пояснень і в хвилину обурення викликає Онєгіна на дуель.
Картина п`ята.
Морозним ранком має відбутися дуель. Важкі передчуття гнітять Ленського. І він, і Онєгін на якусь мить згадують минулі дні, свою дружбу, усвідомлюючи всю безглуздість того, що відбувається. Але жоден з них не хоче зробити перший крок до примирення. Противники сходяться. Ленський від пострілу Онєгіна падає мертвим.

Дія третя.

Картина шоста.
Минули роки. Бал в одному з аристократичних домів Петербурга. Онєгін, який щойно повернувся з-за кордону, теж знаходиться серед запрошених. Він зустрічається з старим знайомим, князем Греміним. Той представляє його своїй дружині, великосвітській дамі, в якій Онєгін пізнає Тетяну. Онєгін вражений її шляхетністю, незалежністю і байдужістю до нього. В ньому спалахує пристрасне й нестерпне почуття.
Картина сьома.
Тетяна в своїй кімнаті з сумом читає лист Онєгіна. Такі листи надходять щодня, їх пише Онєгін, яким заволоділа незборима пристрасть. Та вона не відповідає на його освідчення.Не витримавши внутрішніх переживань, Онєгін їде до Греміних. Княгиню він застав одну. Він хоче їй освідчитись в коханні. Обоє усвідомлюють, яке щастя могло б чекати на них. Але минулого не повернути. Вибір зроблений і нічого не можна змінити. Татьяна рішуче обриває щасливі мрії, залишаючи Онєгіна у самотності.

Постановка В.Манзія (режисер) та О.Климова (диригент)

Хор та оркестр: Київський оперний театр (Національна опера України). Диригент: Олександр Климов. Запис наживо, Київ 1952, Українське радіо.

ВИКОНАВЦІ ГОЛОВНИХ ПАРТІЙ:

Зоя Гайдай (Татьяна), Михайло Гришко (Онєгін), Ніна Гончаренко (Ольга), Віктор Борищенко (Ленський), Микола Частій (Грємін).

Дія перша.

Інтродукція Картина перша. Дует і квартет. Хор і танец селян. Сцена та арія Ольги "Ах, Таню, Таню, ти завжди в мріях" Сцена Ларіной Сцена та квартет Сцена та аріозо Ленского "Я люблю вас, Ольго" Фінальная сцена. Картина друга. Інтродукція та сцена з нянею. Сцена листа Татьяни. Сцена и дует Картина третя. Хор дівчат. Сцена та арія Онєгіна "Ви мені писали"

Дія друга.

Картина четверта. Бал у Ларіних. Антракт, вальс, сцена та хор. Сцена та куплети Тріке. Мазурка та сцена Фінальна сцена Картина п`ята. Вступ та арія Ленського "Куди, куди ви відлетіли" Дуель.

Дія третя.

Картина шоста. Полонез. Сцена та арія Грєміна "Всіх нас приваблює кохання". Картина сьома. Сцена та аріозо Онєгіна "Невже оце була Татьяна" Фінальна сцена