Окремі сцени та арії
Даремно весь час науку я питаю | |
О ясна зірко, любий друже, сестра, Під час кривавий бою Нехай оцей портрет смерть від мене оджене! Боже мій, Тебе молю: Ідучи в далекий край, Я залишаю тут сестру; О Боже мій, не покидай її! Ангела їй пошли, Нехай він захистить її Крилом своїм від зла, Щоб перед Небом чиста вона Святу свою невинність зберегла. О, в час бою на полі кривавім, Як сміливо кинусь на ворога я! Нехай мене там вб’є ворожа рука – То славна смерть, я спокійно умру. І коли смерть в вічі гляне, Благословлю тебе востаннє, О сестро моя єдина! Боже мій, Тебе молю: Ідучи в далекий край, Я залишаю тут сестру; О Боже мій, не покидай її! Ти збережи її від зла, Тебе молю, о Боже, Спаси її! |
|
Богом став Золотий Тілець! Богом він і зостається Йому шана віддається Із кінця землі в кінець. І на честь божка святого І монархи і старці У скаженім колі всі Прославляють свого бога: І цілують п"єдестал, І цілують п"єдестал. Сатана там править бал, Там править бал. Сатана той править бал, Той править бал. Істукан цей золотий Волю неба зневажає, Сміючись, перекидає Заповіти всі святі. І на втіху богу злата Ллється кров по всій землі А пани і королі Посилають брат на брата Люди гинуть за метал, Люди гинуть за метал. Сатана той править бал, Той править бал. Сатана той править бал, Той править бал. |
|
Як любов'ю горить моя душа Прошу вас, моi квiти, Розкажiть Маргаритi... |
|
Привіт тобі приюте милий | |
Балада Фульського короля | |
арія з перлами | |
Сцена у саду. Дует Фауста та Маргарити, ч.1 і ч.2 |
|
Сцена в церкві. | |
Сцена смерті Валентина Валентин: О ні, о ні, тепер мене залиште! Я смерті вже не раз дивився прямо в вічі І не боюсь її! Маргарита: Валентин, Валентин! Валентин: Маргарито, чого прийшла? Йди геть! Маргарита: О Боже! Валентин: Я умираю, бо відплатить хотів коханцеві її. |
Зібель, Хор: Боже мій! Зглянься! Зглянься! Зглянься! Валентин: Послухай мене, Маргарито! В чім ти винна сама, За те і приймеш кару. Від смерті визволу нема, Коли час надійшов; Це небес закон. Але ти йдеш шляхом непевним, Забула ти чесне ім’я своє, Твій чесний рід і честь свою дівочу Заплямувала і зганьбила ти! Геть! Тебе проклинаю! Не сестра ти мені, Я тебе зневажаю! Геть! Твої вчинки ганебні! Ганьбою й безчестям Себе ти покрила, Себе ти покрила, Проклинаю я тебе! Зібель, хор: Валентин невблаганний, Сестру зганьбив! Сестру зганьбив! Валентин: Маргарито, проклинаю! Ганебна смерть до тебе прийде… Я умираю як чесний солдат... |
Серенада Мефістофеля Чи заснула ти, мій раю, І не чуєш ти, і не чуєш ти, Як нудьгую, як страждаю Я у самоті, я у самоті? Мить захоплень раювання, Мить захоплень раювання Ти не віддаляй! - До весілля ти, мій раю, Двері зачиняй! До весілля ти, мій раю, Двері зачиняй, Двері зачиняй! Ха, ха, ха, ха! Крізь акорди струн співучих Стогін серця йде, Стогін серця йде; Поцілунків тих жагучих Молить він і жде, Молить він і жде! Та чи зважиш на моління, Та чи зважиш на моління Друга ти свого? - До заручення, мій раю, Не цілуй його, До заручення, мій раю, Не цілуй його, Не цілуй його! Ха, ха, ха, ха! |
|
Сцена у в`язниці |
дивитися закінчення
Немає коментарів:
Дописати коментар