опера Лоенгрін

РІХАРД ВАГНЕР

ЛОЕНГРІН

Лібрето Р.Вагнера. Український переклад П.Тичини
опера в трьох діях

ЗМІСТ ОПЕРИ:

Дія перша.

Антверпен, перша половина Х століття. Брабантські дворяни приймають у себе вельможного гостя німецького короля Генріха Птахолова. У долині, на березі Шельди, біля дуба Правосуддя, відбувається урочиста церемонія зустрічі.

Генріх закликає Брабант та Німеччину разом виступити проти спільного ворога, який ім загрожує. Але ось що непокоїть та засмучує короля: чвари та міжусобиці роздирають дворян. В чому ж причина розбрату? Може, це з'ясує вельможний ґраф Фрідріх фон Тельрамунд?

Фрідріх розповідає королю про події, які кинули тінь на долю його вітчизни. Перед смертю герцог брабантський доручив Тельрамунду опікати своіх дітей - юну Ельзу та малолітнього Готфріда. Граф справно виконував свою обіцянку. Та одного разу Готфрід зник. Фрідріх впевнений, що принца згубила Ельза, яка мріє стати повновладною правителькою Брабанта. Чи міг граф Тельрамунд взяти шлюб із заплямованою злочином Ельэою, як того хотів покійний герцог? Ні. Шляхетний лицар одружився з жінкою, яку справді покохав. Фрідріх знайомить короля із своєю дружиною Ортрудою.

Генріх лютує: злочин має знайти відплату. Лицарі присягаються помститися за зникнення Готфріда. Проте, як не схожа на вбивцю лагідна, беззахисна Ельза. Оповідь сумної й задумливоі дівчини схожа на марення: захоплено
говорить вона про прекрасного лицаря, який з'явився їй уві сні. Він неодмінно захистить її від несправедливих звинувачень.

Краса та щирість Ельзи підкупає брабантців. Генріх приймає мудре рішення: нехай чесний поєдинок виявить, хто був правий - Фрідріх фон Тельрамунд, який звинуватив Ельзу у злочині, чи Ельза, яка відкинула це звинувачення. Тільки хто вступиться за принцесу? Хто буде відстоювати її у поєдинку? Двічі сурмлять виклик. 3 надією чекає Епьза, що ось-ось з'явиться той, хто примарився їй уві сні. Та відлунали сурми, а лицаря все немає. Але що це? Вдалині на річці з'являється впряжений у човен білий лебідь. У човні, спершись на меч, стоїть лицар. Радісна Ельза впізнає у ньому юнака, який з'являвся їй уві сні.

Уклонившись королю, лицар звертається до Ельзи. Він стане на герць за неї із ії кривдниками. Він просить Ельзу стати йому дружиною. Але вона має присягнути, що ніколи не запитає ні його імені, ні звідки він родом. Щаслива Ельза присягає своєму судженому.

Недовгим був лицарський турнір. Обранець Ельзи збиває Тельрамунда першим же ударом. Графа чекає смерть. Але переможець дарує йому життя. Правий суд відбувся. Фрідріх має назавжди покинути Брабант.

Дія друга.

Ще недавно Фрідріх фон Тельрамунд бенкетував у колі брабантських вельмож, а зараз вони з дружиною тільки здалеку можуть дивитися на замок, де відбувається учта на честь лицаря-переможця. Ні, досить ганьби! Ортруда шепоче прокляття Ельзі та ії обранцю. Не спокою, а помсти жадає ця жінка, яка повністю підкорила своій волі колись мужнього графа Фрідріха фон Тельрамунда. Це вона переконала його обновити Ельзу і штовхнула на шлях злочину. Мов наврочений слухає Фрідріх підступні слова своєї дружини. Ортруда вважає, що на невідомому лицарі лежать чари, і варто назвати його ім'я і країну, звідки він з'явився, і від таємничої казкової сили нічого не залишиться.
Фрідріх збентежений і розгніваний. Невже він був переможений не в чесному бою, а за допомогою таємничої сили? Помста, тільки помста може змити цю образу. Тільки ж примусити незнайомого лицаря назвати своє ім'я? Ортруда знає як. За допомогою Ельзи.

Принижено Ортруда благає Ельзу дозволити ій бути поруч із новою володаркою Брабанта... Шляхетнаі щира Ельза дарує їй свою дружбу.
Обережно і підступно Ортруда будить в Ельзі думки про таємничі обставини, за яких з'явився Їі наречений. Чи не зникне Лоенгрін так само несподівано, як і з'явився? Чому лицар не назвав свого імені навіть ій? Ельза відґаняє від себе тривожні думки. Любов захистить її від усякої біди.
Народ вітає нового правителя Брабанта. Несподівано перед королем з'являється граф Тельрамунд і звинувачує Лоенгріна в спілкуванні із нечистою силою. Але Фрідріха ніхто не слухає. Слова його звинувачень запали хіба що у вразливу душу Ельзи. Він шепоче принцесі про те, що знає засіб, як розкрити таємницю лицаря. Досить відсікти у Лоенгріна хоч кінчик пальця... Ельза з жахом відкидає його пропозицію.

Дія третя.

Ельза та Лоенгрін залишаються наодинці. Вони щасливі. От тільки як Ельзі називати лицаря? Даремно Лоенгрін благає Ельзу довіритися йому, вона не може перебороти страшні душевні сумніви. “Хто ти? Хто твій батько?” запитує принцеса у відчаї.

За дверима чуються якісь вигуки. До зали вриваються Фрідріх та його спільники. Лоенгрін одним ударом меча вбиває Тельрамунда. Але перемога над заколотниками не тішить лицаря. Для нього це жорстока поразка, бо меч Лоенгріна, покликаного приносити людям тільки добро, обагрила кров. Не дотримала своєї присяги Ельза, яка боїться його і вимагає, щоб він відкрився перед нею. Що ж, Ельза дізнається таємницю свого чоловіка.

Знову збирається народ. Усі вітають короля Генріха. де ж лицар, який має повести війська на ворога? Ось і він. На подив народу він відмовляється очолити військо. двічі Лоенгрін благав Ельзу не запитувати ні його імені, ні про те, де він народився. Але дружина не зважила на його прохання. Перед усім народом він відповість їй.

Далеко-далеко, у світлому храмі Монсальват, зберігається чарівна чаша Грааль. У неї - таємнича та могутня сила. Тих лицарів, які дали обітницю боротися за правду та справедливість, Грааль наділяє могутністю. Проте заоднієї умови: ніхто не повинен знати ні їхнього імені, ні походження. Йому, синові царя Парсіфаля, нема чого соромитися свого народу. Але він порушив дане слово і змушений повернутися у рідну землю.
Народ благає Лоенгріна залишитися. Безмежне горе і відчай охоплюють Ельзу.

На річці знову несподівано з'являється лебідь із човном. Дружина Фрідріха фон Тельрамунда, яка прийшла сюди, щоб отримати блаженну втіху від задумано'і помсти, у нестямі розкриває таємницю: Ельза ніколи не побачить Рідного брата - принца Готфріда. Це вона, Ортруда, своїми чарами перетворила його у лебедя. Звільнити від цих чар міг тільки лицар Грааля.
Лоенгрін із болем дивиться на лебедя. Через рік чарівний птах мав закінчити свою сумну службу і силою Грааля знову б здобув подобу людини. Силою своєї віри і щирого каяття Лоенгрін творить диво. Враз розірвався золотий ланцюг, яким прикуто лебедя до човна, і замість птаха народ бачить юного принца, брата Ельзи і свого майбутнього полководця.

Серед радісного сум'яття зустрічі принца ніхто не помічає зникнення Лоенгріна.

 ДІЙОВІ ОСОБИ:

Генріх Птицелов, Германський король - бас
Лоенгрін, лицар Грааля - тенор
Ельза Брабантська - сопрано
Фрідрих фон Тельрамунд, Брабантський граф - баритон
Ортруда, его дружина, дочка фризського князя - мецо-сопрано або сопрано
Королевський герольд - баритон
Чотири брабантських дворянина - тенора та баси
Четири пажі - сопрано та альти
Саксонські й Тюрингенські графи та вельможі. Брабантские графи та вельможі. Знатні дами. Пажі. Воїни. Жінки. Слуги.

Дія відбувається в Антверпені, Брабант, у первшій половині X століття

Постановка В.Скляренка (режисер) та О.Климова/К.Симеонова (диригент)

Хор та оркестр: Національна опера України.
Диригент: Костянтин Симеонов.

Запис наживо, Київ 1962, Українське радіо.

ВИКОНАВЦІ ГОЛОВНИХ ПАРТІЙ:

Петро Білинник (Лоенгрін), Галина Шоліна (Ельза), Сергій Козак (Фрідрих фон Тельрамунд), Віра Любимова (Ортруда), Андрій Кікоть (Генріх Птицелов).

Дія перша.

00:00 - Прелюдія 10:07 - Герольд: Гей, конти, графи, вольнії княз`я 12:15 - Фридрих: Вдячний тобі, королю славний мій 16:29 - Король: Як страшно було слухать тут тебе 19:08 - А от підходить Ельза 22:48 - Сон Ельзи: Раз я була молилась 07 - In lichter Waffen Scheine. 08 - Friedrich, du ehrenwerter Mann. 09 - Gott allein soll jetzt in dieser Sache. 10 - Wer hier im Gotteskampf. 11 - Тепер пливи, о лебідь мій! 12 - Hab' Dank! Erkenn' ich recht die Macht. 13 - Nie sollst du mich befragen. 14 - Welch' hohe Wunder muß ich seh'n. 15 - Nun hört! Euch Volk und Edlen mach' ich kund. 16 - Nun höret mich und achtet wohl. 17 - Mein Herr und Gott, nun ruf' ich dich. 18 - Durch Gottes Sieg.

Дія друга.

19 - Introduction. 20 - Монолог Тельрамунда: Erhebe dich, Genossin meiner Schmach. 21 - Was macht dich in so wilder Klage. 22 - Entsetzlich! Wie tönt aus deinem Mund. 23 - Du wilde Seherin. 24 - So gält' es, Elsa zu verleiten. 25 - Ha, wie du rasest!. 26 - Аріетта Ельзи: "О, вітер легкокрилий!" 27 - Elsa!. 28 - Entweihte Götter!. 29 - Hier zu deinen Füßen. 30 - Könntest du erfassen. 31 - So zieht das Unheil in dies Haus. 32 - In Früh'n versammelt uns der Ruf. 33 - Des Königs Wort und Will. 34 - Macht Platz!. 35 - Zurück, Elsa!. 36 - Du fürchterliches Weib.

Дія третя.

37 - Прелюдія 38 - Treulich geführt, ziehet dahin. 39 - Аріозо Лоенгріна: Замовкли вже пісні 40 - Wie hehr erkenn' ich uns'rer Liebe Wesen. 41 - Освідчення Лоенгріна: Ця дивна ніч мені солодкі думки навіває 42 - Пересторога Лоенгріна: Довірою Неба маєш ти пишатись 43 - Weh, nun ist all unser Glück dahin!. 44 - Sie vor den König zu geleiten. 45 - Heil König Heinrich!. 46 - Mein Herr und König, lass dir melden. 47 - Розповідь Лоенгріна: В краю святім, далекім і чудеснім 48 - Прощання Лоенгріна: О Лебідь мій 49 - Seht da den Herzog von Brabant!.

Окремі сцени та арії.

Фотогалерея