ШАРЛЬ ГУНО
ФАУСТ
Опера на 4 дії з прологом
| Лібрето Ж.Барб"є та М.Карре З французської переклав Іван Кочерга |
ДІЙОВІ ОСОБИ:
| ФАУСТ, доктор філософії (тенор) МЕФІСТОФЕЛЬ, диявол-спокусник (бас) ВАЛЕНТИН, солдат (баритон) МАРГАРИТА, сестра його (сопрано) ЗІБЕЛЬ, юнак, закоханий у Маргариту (мецо-сопрано) МАРТА, сусідка Маргарити (мецо-сопрано) ВАГНЕР, студент (баритон) Діється в Німеччині в XVI ст., у Віттенбергу, у Лейпцігу та у горах Гарца |
СТИСЛИЙ ЗМІСТ
Дія перша (Пролог).
Старий вчений, все життя якого минуло в безплідних пошуках істини, перестав вірити у можливість пізнання таємниці буття.
Не зважившись на самогубство, Фауст проклинає світ, бога, науки і звертається до сил темряви. Вони до його послуг на чолі з Мефістофелем. Фауст відмовляється від запропонованих слави, влади. Він мріє лише про молодість. Мефістофель готовий виконати це бажання, якщо вчений віддасть йому свою душу. Він спокушує Фауста чудовим видінням юної Маргарити.
Фауст випиває келих диявольського зілля і знову стає молодим.
Дія друга.
На майдані народне гуляння. Солдати збираються в похід. Валентин просить бога захистити сестру
Маргариту від спокус і зла. Студент Зібель і його друзі обіцяють турбуватися про дівчину.
Мефістофель висміює владу золота і передрікає долю Валентина, Зібеля і Вагнера.
Дія третя.
Мріючи про зустріч з Фаустом, Маргарита згадує пісню про кохання фульського короля. Вона помічає букет, залишений Зібелем, і коштовності, підкинуті Мефістофелем, й не може втриматися від спокуси їх приміряти. Повертаються Фауст і Мефістофель. Останній починає упадати за сусідкою Маргарити Мартою, щоб відволікти її увагу від закоханих.
Фауста захоплює чистота дівчини. Мефістофель боїться, що тут виникне справжнє людське почуття, він закликає квіти і ніч приспати совість Маргарити.
Дівчина розповідає зорям про своє щастя.
Дія четверта.
Залишена всіма, Маргарита хоче замолити свої гріхи. Але Мефістофель переслідує її, нагадуючи, що прощення немає.
Повертаються з походу солдати. Особливо відзначився серед них Валентин-йому найбільші почесті.
Фауст не наважується ввійти до Маргарити. Валентин хоче покарати спокусника сестри. Та у поєдинку
Фауст за допомогою Мефістофеля смертельно поранив його. Валентин проклинає сестру. Маргарита божеволіє.
Дія п'ята.
Ніч. У тюрмі знемагає Маргарита. Збожеволівши, вона вбила свою дитину і приречена на ганебну страту. Прихід Фауста повертає їй на час свідомість. Мефістофель квапить Фауста: вранці закінчується його влада, треба силою забрати звідси Маргариту. Але Маргарита не хоче прийняти допомогу від сатани. Краще смертю спокутувати свої гріхи.
Щоб заспокоїти бентежну душу Фауста, Мефістофель показує йому принади Вальпургієвоі ночі. Серед найвродливіших жінок - Клеопатра і Єлена. Мефістофель і 12 його слуг готові виконати будь-яке бажання Фауста. Хай він вип'є келих забуття і насолоджується веселощами. Та Фауст у сум'ятті зупиняється... Він бачить образ Маргарити.
Палке, чисте кохання Маргарити стає нездоланною перепоною для диявола, звільняючи Фауста від полону пекла.
Постановка І.Молостової (режисер) та О.Рябова / В.Кожухаря (диригент)
| Хор та оркестр: Національна опера України. Диригент: Володимир Кожухар. Хормейстер: Л.Венедиктов Запис наживо, Київ 1993, Українське радіо. |
Анатолій Кочерга (Мефістофель), Анатолій Солов'яненко (молодий Фауст), Гізела Ципола (Маргарита), Анатолій Мокренко (Валентин), Тетяна Кузьмінова (Зібель), Вікторина Мартиросова (Марта), Василь Гриненко (старий Фауст), Богдан Гнидь (Вагнер).
Дія перша і друга.
Дія третя і четверта.
Дія п`ята.
Немає коментарів:
Дописати коментар