опера Пікова Дама

ПЕТРО ЧАЙКОВСЬКИЙ

ПІКОВА ДАМА

Опера на 3 дії (сім картин)

Лібрето М.Чайковського за твором О.Пушкіна Український переклад М.Рильського та О.Галабудської

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Графиня, старуха-богачка (мецо-сопрано) Ліза, її вихованка (сопрано) Поліна, подруга Лізи (мецо-сопрано) Герман, бідний офіцер, закоханий у Лізу (тенор) Томський, військовий товариш Германа (баритон) Єлецький, князь, жених Лізи (баритон) Чекалінський, професійний картяр (тенор) Сурін, його знайомий, (тенор) Чаплицький, картяр (бас) Нарумов, картяр (бас) Діється в Російській імперії кінця XVIII ст., але не пізніше 1796 року, у Петербурзі

СТИСЛИЙ ЗМІСТ.

Дія перша.

Картина перша.

Петербург. В літньому саду гуляння. В алеях парку бавляться діти. Няньки милуються з дитячих розваг. Ось зустрілися друзі - любителі картярської гри. Один з них и Чекалінський цікавиться фіналом вчорашньої гри: згадують офіцера Германа. Всі вечори, говорить Сурін, просиджує Герман біля картярського столу, але участі у грі не бере.
Ідуть Герман і Томський, Томський слухає палку розповідь Германа, закоханого в дівчину ангельсъкої краси. На жаль, дівчина незнатного роду і Герман майже втратив надію одружитися а нею. Коли ж він остаточно переконається в цьому, йому залишиться одне - смерть.
Входить блискучий офіцер, красень князь Єлецький. Друзі вітають його з зарученням. Томський і Чекалінський цікавляться, хто наречена князя. Цієї хвилини сюди підходить Ліза з своєю бабкою - графинею. Єпецький каже, що Ліза - це його наречена. Тяжко вражений Герман впізнає свою кохану. Томський, залишившися з друзями, розповідає їм цікаву пригоду, яка трапилася колись із графинею. Багато років тому красуня-графиня програлася в карти. З цього скористався безнадійно за коханий в неї граф Сен-Жермен. Ціною одного лише побачення запропонував він відкрити їй три таємничі карти. Графиня розгнівалась, та граф не злякався. І коли через день графиня з'явилася без копійки грошей у кишені за кар тярським столом, вона вже знала три карти і виграла на них. Ці карти назвала вона колись чоловікові. Вдруге їх узнав у неї юний красень. Але тієї ж ночі з'явився привид і тайно попередив її, що від третього, хто прийде вивідати в неї три карти, вона дістане смертельного удару. Друзі залишають Германа. Жартуючи, вони радять йому скористатися цим випадком.

Картина друга.

Кімната Лізи. У неї зібралися подруги. Щоб розважити Лізу та подруг, Поліна пропонує заспівати неселу руську пісню на честь заручених. Входить гувернантка. Вона здивована: панночки танцюють селянські танці. Прочитавши мораль, вона кличе їх прощатися, Ліза лишається сама. Ій тяжко. На очах у неї сльози.
Звідкіль вони? На жаль, не князь - обранець її серця, а інший.
Раптом з'являється Герман. Він благає Лізу залишитись і вислухати його. Ліза слухає палке признання Германа. Чути голос графині. Ліза ховає Германа. Входить розгнівана графиня: її тривожить шум. Ліза заспокоює її і проводить бабуню. Повернувшись, вона рішуче вимагає, щоб Герман залишив її. Але пристрасне благання його позбавляє ії волі, і Ліза падає в обійми коханого.

Дія друга.

Картина третя.

Бал. Гості в саду. Сурін, Томський і Чекалінський розмовляють - говорять про Германа. Князь Єлецький коло своєї нареченої. Ліза смутна. Князь звертається до неї із эворушливими словами кохання, але Ліза неуважно слухає ного. Їй треба ба чити Германа. Ось він. Ліза непомітно кидає ному записку, Після пасторалі Герман мусить чекати її тут. Пастораль закінчується.

Картина четверта.

Спальня графині. Входить Герман. Кімната Лізи поруч. Чути кроки. Герман ховається. Приживалки вводять графиню, Вона втомилася, їй все набридло. Графиня проганяє приживалок і лишається сама. Вона згадує минуле... Свою молодість... Тиша... Раптом з'являється Герман. Він просить графню відкрити йому три карти, але графиня невблаганна, Герман хоче примусити її скоритися. Він піднімає пістолет. Графиня падає. Вона померла. Вбігає Ліза. Герман каже , що графння мертва, а таємниці він не вивідав у неї. Ліза в розпачі.

Дія третя.

Картина п'ята.

Казарма. Герман у своїй кімнаті. Він читає листа від Лізи: Ліза тяжко страждає. Вона хоче бачити Германа сьогодні ж. Вона чекатиме його на набережній. Герман хоче забутись. Йому тяжко. Його мучать картини похорону графині. Він ніби чує спів, бачить жалібну процесію, катафалк і труну. Він чує кроки. Йому страшно. Герман кидається до дверей, Перед ним - привид графині. Герман чує її голос: «Врятуй Лізу: одружися з нею, і три карти - трійка, семірка, туз виграють підряд».

Картина шоста.

Набережна. Ліза нетерпляче чекає Германа. Вона хоче вірити, що Герман не винен у смерті графині. Опівночі. Германа немає. Надіі пропали, даремно чекати. В цю мить з'являється Герман, він - блідий. Очі його блукають, він бездушно повторює радісні слова до Лізи. Несподівано Герман пропонує Лізі тікати з ним. - Куди? - В картярський дім. Там є багато золота, і він мусить все виграти. Сьогодні, говорить він, графиня сама відкрила йому три таємничі карти. Ліза розуміє, що Герман загинув. І все ж вона кохає його. Герман раптом залишає її, Ліза кидається в річку.

Картина сьома.

Картярський дім. Тут весело, співають і танцюють. Згодом знову починають гру. Входить Герман. У нього страшний ви гляд. Він хоче грати, він ставить сорок тисяч і виграє. Всі здивовані. Він знову ставить все на карту і знову виграє. Тепер вже ніхто не хоче з ним грати. Згоду дає Єлецький. Герман програє. В руці замість туза - дама пік. Йому здається, що то графиня, що вона сміється з нього. Герман вихоплює клинок і вбиває себе. Вмираючи, він згадує Лізу. Чути жадібний спів.

Постановка Д.Смолича (режисер) та В.Тольби (диригент).

Хор та оркестр: Київський оперний театр (Національна опера України). Диригент: Веніамін Тольба Хормейстер: В.Колесник Запис наживо, Київ 1955, Українське радіо.

ВИКОНАВЦІ ГОЛОВНИХ ПАРТІЙ:
Лілія Лобанова (Ліза), Димитр Узунов (Герман), Ніна Міссіна (Поліна), Сергій Козак (Томський), Борис Пузін (Єлецький), Є.Озимковська (Графиня), В.Гирман (Прилепа), П. Іванов (Чекалінський), В. Бабенко (Сурін), Я. Отрошенко (Нарумов), О. Купрієнко (Чаплицький), З. Кушнарьова (Гувернантка).

Примітка: аріозо Германа "Я імені її не знаю" Димитр Узунов у цьому записі співає українською, всю решта цієї партії - болгарською.

Дія перша.

Інтродукція Картина перша. Хор дітей, нянюшок та інших. Сцена: Чекалінський. Аріозо Германа "Я імені її не знаю" Хор гуляючих Квінтет і сцена Балада Томського "Якось у Версалi…" Фінальная сцена і шторм Картина друга. Дует Лізи та Поліни "Вже вечiр. Ясних хмар затьмарились краї..." Хор дівчат. Романс Поліни "Коханії подруги…" Сцена та аріозо Гувернантки Фінальна сцена

Дія друга.

Картина третя. Антракт и хор. Сцена: Церемонімейстер "Ви так, печальні, моя люба…" (Єлецький, Ліза) Сцена: "Не надо затворять, оставь" (Ліза, Герман) Аріозо Германа "Прости мені, небесний ангел" Картина четверта. Інтерлюдія «Щирість пастушки» Сцена (Герман) и хор "О, як набрид менi цей свiт…" (Графиня) "Не пугайтесь!…" (Ліза, Герман) Фінальна сцена

Дія третя.

Картина п`ята. Антракт і сцена (Герман) Сцена (Герман) Монолог Германа: "Нещасна! В яке провалля…" "Мені страшно…" (Герман, Ліза) Картина шоста. Сцена та аріозо Лізи "Як я стомилась від горя…" Сцена і дует Лізи та Германа "Но если мне в ответ…" Картина сьома. Хор гостей "Будем пить и веселиться…" Пісня Томського "О коли б дiвчата гожi…" Фінальна сцена (Герман, Чекалінський, Єлецький) Арія Германа "Що є життя? То - гра!"