Показ дописів із міткою опера Фауст. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою опера Фауст. Показати всі дописи

субота, 12 березня 2016 р.

опера Фауст. Сюжет і постановка


ШАРЛЬ ГУНО
ФАУСТ

Опера на 4 дії з прологом
Лібрето Ж.Барб"є та М.Карре
З французської переклав Іван Кочерга
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ФАУСТ, доктор філософії (тенор)
МЕФІСТОФЕЛЬ, диявол-спокусник (бас)
ВАЛЕНТИН, солдат (баритон)
МАРГАРИТА, сестра його (сопрано)
ЗІБЕЛЬ, юнак, закоханий у Маргариту (мецо-сопрано)
МАРТА, сусідка Маргарити (мецо-сопрано)
ВАГНЕР, студент (баритон)
Діється в Німеччині в XVI ст., у Віттенбергу, у Лейпцігу та у горах Гарца

СТИСЛИЙ ЗМІСТ

Дія перша (Пролог).

Старий вчений, все життя якого минуло в безплідних пошуках істини, перестав вірити у можливість пізнання таємниці буття.
Не зважившись на самогубство, Фауст проклинає світ, бога, науки і звертається до сил темряви. Вони до його послуг на чолі з Мефістофелем. Фауст відмовляється від запропонованих слави, влади. Він мріє лише про молодість. Мефістофель готовий виконати це бажання, якщо вчений віддасть йому свою душу. Він спокушує Фауста чудовим видінням юної Маргарити.
Фауст випиває келих диявольського зілля і знову стає молодим.

пʼятниця, 11 березня 2016 р.

опера Фауст. Окремі сцени та арії


Окремі сцени та арії


Даремно весь час науку я питаю

О ясна зірко, любий друже, сестра,
Під час кривавий бою
Нехай оцей портрет смерть від мене оджене!
Боже мій,
Тебе молю:
Ідучи в далекий край,
Я залишаю тут сестру;
О Боже мій, не покидай її!
Ангела їй пошли,
Нехай він захистить її
Крилом своїм від зла,
Щоб перед Небом чиста вона
Святу свою невинність зберегла.
О, в час бою на полі кривавім,
Як сміливо кинусь на ворога я!
Нехай мене там вб’є ворожа рука
– То славна смерть, я спокійно умру.
І коли смерть в вічі гляне,
Благословлю тебе востаннє,
О сестро моя єдина!
Боже мій,
Тебе молю:
Ідучи в далекий край,
Я залишаю тут сестру;
О Боже мій, не покидай її!
Ти збережи її від зла,
Тебе молю, о Боже,
Спаси її!

Богом став Золотий Тілець!
Богом він і зостається
Йому шана віддається
Із кінця землі в кінець.
І на честь божка святого
І монархи і старці
У скаженім колі всі
Прославляють свого бога:
І цілують п"єдестал,
І цілують п"єдестал.
Сатана там править бал,
Там править бал.
Сатана той править бал,
Той править бал.
Істукан цей золотий
Волю неба зневажає,
Сміючись, перекидає
Заповіти всі святі.
І на втіху богу злата
Ллється кров по всій землі
А пани і королі
Посилають брат на брата
Люди гинуть за метал,
Люди гинуть за метал.
Сатана той править бал,
Той править бал.
Сатана той править бал,
Той править бал.
Як любов'ю горить моя душа
Прошу вас, моi квiти,
Розкажiть Маргаритi...
Привіт тобі приюте милий
Балада Фульського короля
арія з перлами

Сцена у саду.
Дует Фауста та Маргарити, ч.1 і ч.2
Сцена в церкві.





Сцена смерті Валентина

Валентин:
О ні, о ні, тепер мене залиште!
Я смерті вже не раз дивився прямо в вічі
І не боюсь її!

Маргарита:
Валентин, Валентин!

Валентин:
Маргарито, чого прийшла?
Йди геть!

Маргарита:
О Боже!

Валентин:
Я умираю, бо відплатить хотів коханцеві її.

Зібель, Хор:
Боже мій!
Зглянься! Зглянься! Зглянься!

Валентин:
Послухай мене, Маргарито!
В чім ти винна сама,
За те і приймеш кару.
Від смерті визволу нема,
Коли час надійшов;
Це небес закон.
Але ти йдеш шляхом непевним,
Забула ти чесне ім’я своє,
Твій чесний рід і честь свою дівочу
Заплямувала і зганьбила ти!
Геть! Тебе проклинаю!
Не сестра ти мені,
Я тебе зневажаю!
Геть! Твої вчинки ганебні!
Ганьбою й безчестям
Себе ти покрила,
Себе ти покрила,
Проклинаю я тебе!

Зібель, хор:
Валентин невблаганний,
Сестру зганьбив!
Сестру зганьбив!

Валентин:
Маргарито, проклинаю!
Ганебна смерть до тебе прийде…
Я умираю як чесний солдат...
Серенада Мефістофеля
Чи заснула ти, мій раю,
І не чуєш ти, і не чуєш ти,
Як нудьгую, як страждаю
Я у самоті, я у самоті?
Мить захоплень раювання,
Мить захоплень раювання
Ти не віддаляй!
- До весілля ти, мій раю,
Двері зачиняй!
До весілля ти, мій раю,
Двері зачиняй,
Двері зачиняй!
Ха, ха, ха, ха!
Крізь акорди струн співучих
Стогін серця йде,
Стогін серця йде;
Поцілунків тих жагучих
Молить він і жде,
Молить він і жде!
Та чи зважиш на моління,
Та чи зважиш на моління
Друга ти свого?
- До заручення, мій раю,
Не цілуй його,
До заручення, мій раю,
Не цілуй його,
Не цілуй його!
Ха, ха, ха, ха!
Сцена у в`язниці
дивитися закінчення